ДПА у формі ЗНО для учнів 4 класів: роз’яснення УЦОЯО
Чи справді буде ДПА у
формі ЗНО для четвертокласників?
Так.
Але для учнівства 4-х класів воно мало
відрізнятиметься від тієї ДПА, що проводилася до 2020 року в усіх школах
України. По суті це буде комплексна контрольна робота з цікавими завданнями.
Відмінність для вчителів полягатиме в
тому, що замість потреби розробляти завдання для ДПА, аналізувати результати,
потрібно буде використати матеріали й інструкції, розроблені УЦОЯО, а після
проведення оцінювання увести результати учнівства в спеціальні форми.
Таким чином, елемент ЗНО на рівні ДПА-4
виявляють у такому:
·
усі завдання розробляє Український центр оцінювання якості освіти й
централізовано надає школам;
·
усі процедури в межах ДПА проводять в школах за одними й тими ж
інструкціями, які надає Український центр;
·
усі результати учнів і учениць після перевірки робіт, яку проводить сам
учитель / сама вчителька, збирають в одну централізовану базу даних;
·
усі учні й учениці, їхнє батьківство та вчительство отримують зворотний
зв’язок після аналізу зібраних даних.
З яких предметів
проводитимуть оцінювання під час ДПА?
У межах ДПА проводитимуть оцінювання
навчальних досягнень учнівства 4-х класів у мовно-літературній і математичній
освітніх галузях. Мовно-літературна освітня галузь охоплює шкільні предмети
«Українська мова і читання».
Саме належне опанування знань, навичок,
умінь, ставлень, визначених Державним стандартом початкової освіти для цих
галузей, є передумовою для подальшого успішного навчання на рівні базової
середньої освіти.
Якими будуть завдання?
Компетентнісними.
Завдання ДПА матимуть виразно
компетентнісний характер, цим самим відповідаючи сутності Державного стандарту
початкової освіти.
Завдання з мовно-літературної освітньої
галузі передбачатимуть роботу, зосереджену навколо цікавих текстів. Тут учні й
учениці матимуть змогу показати, як добре вони розуміють прочитаний текст і чи
можуть створити власне невелике повідомлення – структуроване й грамотне. Крім
цього, учнівству пропонуватимуть завдання на слухання й говоріння. Ці завдання
стосуватимуться різноманітних життєвих ситуацій.
Так само й завданням з математики
пропонуватимуть учнівству показати свої математичні вміння, розмірковуючи над
типовими буденними ситуаціями, наприклад, придбання речей чи продуктів,
приготування страв, вимірювання певних об’єктів, прогнозування результатів
тощо.
Саме компетентнісні завдання дають змогу
врахувати все різноманіття освітніх траєкторій, якими рухаються учні й учениці
в початковій школі задля досягнення вимог, визначених Держстандартом початкової
школи.
Де діти будуть проходити
ДПА-4?
Усі четвертокласниці й четвертокласники
будуть проходити ДПА у своїй школі, у своєму класі, разом зі своїм учителем /
своєю вчителькою.
Жодних переміщень дітей між закладами не
передбачено, адже учнівство 4-х класів – це та вікова категорія дітей, яким
критично важливо працювати в знайомих умовах, щоб показати свої фактичні
знання.
Чи проходитимуть діти
оцінювання на комп’ютері?
Ні.
Четвертокласники працюватимуть у звичному
для себе режимі, а комп’ютерне середовище слугуватиме для обміну матеріалами
між УЦОЯО й закладами освіти.
Що буде з дитиною, яка
не складе ДПА?
Нічого.
ДПА-4 проводитимуть виключно з метою
моніторингу навчальних досягнень.
Результати оцінювання:
·
не визначають подальше навчання дитини;
·
використовують лише для того, щоб дитина, її батьки й учителі дізналися,
які теми вже добре засвоєні та над якими варто ще попрацювати, щоб упевненіше
навчатися в 5-му класі.
Тобто ДПА – це не іспит, а корисний
зворотний зв’язок для подальшого розвитку.
Для чого взагалі
проводити ДПА?
ДПА в 4-му класі – це не іспит, а
інструмент зворотного зв’язку.
За допомогою цифрових алгоритмів і
можливостей штучного інтелекту зацікавлені сторони мають отримати короткі,
написані зрозумілою мовою звіти про результати учнівства, які дадуть змогу:
·
школі – побачити сильні та слабкі сторони освітнього процесу, скоригувати
методики викладання;
·
учителям – з’ясувати, де дітям потрібна додаткова підтримка;
·
батькам – отримати зрозумілу картину того, що дитина вже добре вміє, а над
чим варто ще попрацювати.
Головна мета ДПА – допомогти дітям
упевнено рухатися далі в навчанні, а не просто оцінити навчальні досягнення
учнівства чи порівняти результати з тими, що передбачені Державним стандартом.
Як готуватися до ДПА?
Жодної спеціальної підготовки не потрібно!
Мета ДПА – з’ясувати реальний рівень
досягнень дитини, а не результат спеціальної підготовки.
Тому:
·
не потрібно додаткових занять чи репетиторів;
·
не варто перевантажувати дітей додатковими завданнями;
·
достатньо звичного навчання в школі та повсякденних домашніх завдань (якщо
їх пропонує вчитель / учителька).
Найкраща підготовка – це спокійна
атмосфера вдома й підтримка від дорослих: нагадати дитині, що важливо
постаратися, але помилки – це нормально, адже саме помилки дають змогу
зрозуміти, над чим ще попрацювати.
Чи суперечить ДПА-4
ідеям НУШ, де на рівні початкової школи немає оцінок?
Ні, не суперечить.
Дійсно, в освітньому процесі початкової
школи основою є формувальне оцінювання – так зване оцінювання для навчання, де
важливішим є показати учням і ученицям, що в них виходить добре, а над чим
варто попрацювати, а не «виставити оцінку». Саме тому для формувального
оцінювання характерні описові словесні характеристики досягнень учнівства.
Оскільки ДПА в 4-х класах – це
загальнодержавне підсумкове оцінювання з метою моніторингу, тут не можна
обійтися лише описовими характеристиками, важливо також мати числові
характеристики. Це дасть змогу збирати дані, аналізувати їх, порівнювати між
роками для моніторингу змін у початковій освіті.
З огляду на це за підсумками ДПА-4
досягнення учнівства будуть подавати в загальнонаціональній шкалі 1–12 балів,
де за кожним балом криється певна змістовна характеристика відповідно до вимог
Держстандарту.
Хто розробляє завдання
для ДПА, чи проходять вони перевірку?
Інструменти оцінювання для ДПА-4
укладатимуть фахівці Українського центру оцінювання якості освіти, які
спеціалізуються на початковій освіті. Розроблення завдань відбуватиметься за
чіткими процедурами, які довели свою ефективність і передбачають такі етапи:
·
розроблення завдань спеціально навченими авторами й авторками;
·
експертування завдань з погляду їх відповідності стандарту, вимогам
тестології;
·
доопрацювання завдань на основі висновків експертів;
·
апробування завдань на вибірці учнівства;
·
статистична обробка результатів апробування;
·
повторне доопрацювання завдань з урахуванням даних апробації;
·
включення завдань до банку завдань ДПА-4 і подальше його використання для укладання
роботи.
Така процедура покликана забезпечити
якість інструментів оцінювання задля отримання об’єктивних даних.
Коли очікувати на зміни?
Навесні 2026 році буде проведено
пілотування ДПА на рівні початкової школи. До участі буде залучено 10 000
четвертокласників і четвертокласниць з різних регіонів нашої країни в різних
типах шкіл.
Метою цього пілотування передусім буде
апробація процедур, пов’язаних зі збиранням результатів оцінювання через
спеціальну освітню платформу, яку зараз розробляють IT-фахівці.
У 2026 році, але восени, планують також
апробацію окремих інструментів і процедур для ДПА на рівні 9-х класів з
мовно-літературної (державна мова) та математичної освітніх галузей
До апробації буде залучено близько 2000
учнів 10-х класів, які навчалися в школах, де пілотували навчально-методичне
забезпечення НУШ на рівні базової освіти.
На 2027 рік заплановано продовження
пілотування ДПА-9. Буде апробовано доопрацьовані за підсумками апробації у 2026
році інструменти й процедури для оцінювання досягнень учнівства в
мовно-літературній і математичній освітніх галузях, зокрема з використанням
спеціальної освітньої платформи. Також передбачено первинну апробацію
інструментів з інших освітніх галузей (громадянська та історична, природнича,
інформатична, іншомовна).
У 2028 році потенційно можливим є запуск
повноцінної ДПА-9 із двох галузей – мовно-літературної (державна мова) і
математичної, а також додаткове пілотування інструментів і процедур для інших
галузей.
Таким чином, упровадження ДПА-9 як
цілісної системи можливе не раніше 2029 року. Якщо говорити про ДПА-4, то її
масове впровадження можливе вже з 2027 року, одна рішення про це має бути
прийняте після врахування багатьох чинників, передусім війни.
