Протидія булінгу в закладі освіти

Булінг (цькування) – дії учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному чи сексуальному насильстві. Такі дії вчиняються стосовно дитини чи дитиною стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого може бути заподіяна шкода психічному чи фізичному здоров’ю потерпілого. Булінг може здійснюватись також із застосуванням засобів електронних комунікацій.
ЮНІСЕФ визначає булінг (від анг. to bull – переслідувати) як небажану агресивну поведінку дітей шкільного віку, яка призводить до цькування дитини іншою дитиною чи групою дітей з метою приниження, залякування та демонстрації сили.
Нормативно-правові акти щодо булінгу у закладі освіти
Закони України:
від 05.09.2017 № № 2145-VIII «Про освіту»
від 18 грудня 2018 року № 2658-VIII«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»
Накази Міністерства освіти і науки України:
від 28.12.2019 № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти»
від 26.02.2020 № 293 «Про затвердження плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти»
Листи Міністерства освіти і науки України:
від 20.07.2020 № 1/9-385 «Деякі питання організації виховного процесу у 2020/2021 н.р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок»
від 14.08.2020 № 1/9-436 «Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії боулінгу (цькуванню)
від 13.04.2020 № 1/9-207 «Роз’яснення щодо застосування наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти»
від 20.03.2020 № 6/480-20 «Про план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти»
від 27.06.2019 № 1/9-414 «Деякі питання щодо створення у 2019/2020 н.р. безпечного освітнього середовища, формування в дітей учнівської молоді ціннісних життєвих навичок»
від 29.01.2019 № 1/11-881 «Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18 грудня 2018 року
№ 2658-VIII» від 29.12.2018 № 1/9-790 «Щодо організації роботи у закладах освіти з питань запобігання і протидії домашньому насильству та булінгу»
Ситуація в Україні
Відповідно до дослідження ЮНІСЕФ:
67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу;
24% дітей стали жертвами булінгу;
48% дітей нікому не розповідали про випадки булінгу;
44% школярів були спостерігачами булінгу, але ігнорували його, бо їм було страшно за себе;
більшість дітей булять за те, що вони виглядають, говорять, думають не так, як інші діти.
Навчально-методичний посібник «Запобігання та протидія проявам насильства: діяльність закладів освіти».
В Розділі І посібника розміщено навчальну програму «Запобігання та протидія проявам насильства: діяльність закладів освіти» для слухачів очної форми навчання в системі післядипломної педагогічної освіти.
Розділ ІІ містить теоретичний та практичний матеріал для викладання Програми. Даний матеріал структуровано відповідно до тематичних модулей. Особливу увагу приділено визначенню та розмежуванню понять «насильство», «жорстоке поводження», «ґендерно зумовлене насильство», «ґендерна рівність», «дискримінація», «домашнє насильство», «булінг»; формуванню навичок ідентифікації постраждалих від жорстокого поводження, насильства, ґендерно зумовленого насильства, домашнього насильства, булінгу.
Розділ ІІІ містить методичні розробки: «Структуру програми циклу тренінгів для педагогів «Запобігання та протидія проявам насильства: діяльність закладів освіти» та «Тренінг для батьків здобувачів освіти та персоналу закладу освіти «Протидія та реагування на випадки насильства над дітьми».
Організації, які займаються проблемами булінгу в Україні
п/п
Назва організації
Тематика
1.
UNICEF
Інформування батьків та дітей про булінг та протидія йому
2.
Благодійний фонд "Kiddo"
Протидія булінгу
3.
Громадська організація "Студена"
Недискримінаційне навчання
4.
Український інститут дослідження екстремізму
Дитяче насилля
5.
ЖІНОЧИЙ КОНСОРЦІУМ УКРАЇНИ
Попередження та подолання насильства в дитячому середовищі
6.
Український фонд "Благополуччя дітей"
Вчить дитину захищати себе
7.
Міжнародний жіночий правозахисний центр "Ла Страда-Україна"
Протидія насильству в сім'ї та школі
8.
Docudays UA
Кампанія проти кібербулінгу
9.
StopSexting
Захист дітей від сексуального насилля в інтернеті
10.
Громадська організація "Всеукраїнське об'єднання протидії булінгу! Мої безпечні друзі" «My safety friends»
Мобільний додаток для дітей проти #БУЛІНГу під назвою «My safety friends» (Мої безпечні друзі) - чат з психологом (в т.ч. анонімний)
11.
Громадська організація "Безпечний світ"
Правоосвітництво, профілактика і протидія булінгу, проведення тренінгів з дитячої безпеки

Корисні посилання щодо теми антибулінгу
1. Протидія булінгу в закладі освіти: системний підхід
2. Застосування діагностичних мінімумів в діяльності працівників психологічної служби
3. Створення системи служб порозуміння для впровадження медіації за принципом «рівний-рівному/рівна-рівній» та вирішення конфліктів мирним шляхом у закладах освіти
4. Кодекс безпечного освітнього середовища
5. Комплект освітніх програм «Вирішення конфліктів мирним шляхом.Базові навички медіації»
6. Освітня програма гуртка «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Базові навички медіації»
7. Освітня програма факультативу «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе»
8. Протидія булінгу в закладі освіти

Безбар'єрність

Національна стратегія зі створенння безбар’єрного простору в Україні

Довідник безбар’єрності

Презентації ініціатив міністерств до проєкту Плану заходів на 2021-2022 роки з реалізації Нацстратегії безбар’єрності

План заходів на 2021 і 2022 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року

Указ Президента України «Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні»
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання»

Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю

Розпорядження Кабінету Міністрів «Про затвердження складу міжвідомчої робочої групи з питань розроблення проекту Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні»

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення на 2009—2015 роки «Безбар’єрна Україна»

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення приміщень, що надаються дільничним виборчим комісіям звичайних виборчих дільниць для організації їх роботи та проведення голосування»
ДБН «Інклюзивність будівель та споруд»

Перелік навчальних і виховних програм з питань запобігання та протидії домашньому насильству

Учителям доручили запобігати поширенню руху «Рьодан»

Міністерство освіти і науки занепокоєне поширенням агресивної субкультури «Рьодан» серед підлітків, через що педагогічним працівникам рекомендовано вжити заходів, які мають запобігти поширенню явища.
Відповідна рекомендація, метою якої є запобігання протиправним діям підлітків та організації превентивних заходів щодо формування толерантних стосунків, надана керівникам місцевих департаментів освіти і науки та директорам шкіл.
Зокрема, йдеться про нову субкультуру, що натхнена японським аніме та нещодавно поширилась у Росії.
У МОН зазначають, що на переконання правоохоронних органів, дії «ПВК Рьодан» є спробою росіян використати дітей для дестабілізації внутрішньої ситуації в Україні.
Через це, у Міністерстві освіти і науки рекомендують з’ясувати першопричини, які спонукали підлітків приєднатися до небезпечних субкультур та надати відповідну допомогу в їх подоланні.
Окрім того, школи мають ознайомити учасників освітнього процесу із існуючими молодіжними субкультурами, їхніми основними рисами, позитивним і негативним спрямуванням.
Також з метою запобігання поширенню агресивної субкультури закладам освіти рекомендовано провести заняття для учнів з елементами тренінгу «Всі ми – різні, всі ми – рівні», творчі дискусії на тему «Молодіжні субкультури: за і проти», «Вчимося бути толерантними», «Що спільного?», «Біла ворона», «Чарівне озеро».
Учителям рекомендовано створити колажі «Світ толерантності» і «Світ інтолерантності», «Риси толерантної особистості» тощо.
«Для того, щоб навчити дітей безпечній поведінці у виховній системі закладу освіти необхідно систематично приділяти увагу національно-патріотичному вихованню, культурі взаємостосунків школярів, методам ненасильницького спілкування тощо», – наголошують у МОН.
У межах роботи учителям також необхідно налагодити взаємодію з батьками, зокрема, рекомендувати їм звертати увагу на контент, який споживає дитина, пройти базовий курс кібербезпеки, слідкувати, чи не відбувається у дитини різких перепадів настрою тощо.

Інклюзія під час війни: як підтримати дітей з особливими потребами?

Звук повітряної тривоги чи вибухів, незнайомий простір, нові обставини викликають страх і тривогу в усіх дітей, у тому числі в дітей з особливими освітніми потребами.

Яким має бути освітній процес для таких дітей у воєнний час, чому важливо відновити звичні рутини та на що звернути увагу педагогам?

Під час війни діти втрачають своє базове відчуття безпеки, а це, своєю чергою, суттєво впливає на їхній настрій, емоційний стан, здатність навчатися та взаємодіяти з іншими.

Натомість керовані щоденні рутини, однакові ритуали та зрозумілий розклад дають школярам, у тому числі учням з особливими освітніми потребами, відчуття безпеки.

Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України розробив рекомендації щодо організації навчального процесу для дітей із порушеннями зору, слуху та інтелектуального розвитку.

26 квітня 2022 року Кабінет Міністрів затвердив зміни до організації інклюзивного навчання під час війни. Школи та інші заклади освіти часто стають прихистком для родин із регіонів активних бойових дій.

Низку порад для організації навчання дітей з особливими освітніми потребами під час війни можна адаптувати з часів дистанційного навчання під час карантину.

Практичні поради для педагогів

Ключова роль в адаптації до нових умов дитини з особливими освітніми потребами належить педагогу, переконана Вікторія Гончар, мама 10-річного Дмитра.

До початку повномасштабної війни сім'я мешкала в Полтаві. Нині хлопчик навчається у школі Niezwyczajna Szkoła («Незвичайна школа» – авт.) у Юзефуві, Польща.

«Школа, де навчається Дмитрик, спеціалізується на навчанні дітей з особливими освітніми потребами. Тому син одразу потрапив у дружню атмосферу. Адаптація була поступовою: спершу дітей не навантажували навчанням, звикання відбувалося у формі гри, з українськомовними педагогами. Діти встигли познайомитися і потоваришувати між собою. Через два-три тижні розпочалося навчання з різних предметів», – розповідає Вікторія.

На її думку, індивідуальний підхід, любов, розуміння, дружнє ставлення вчителя допомагає дитині відчути себе потрібною в нових умовах. Адже саме педагоги згуртовують дітей, дозволяють їм розкритися і навчатися із задоволенням.

Онлайн-навчання також може і має бути інклюзивним і залучати до спільної роботи всіх учнів – онлайн чи офлайн.

2021 року з'явився перший у світі українськомовний додаток «Digital Inclusion» з піктограмами для комунікації. Він допомагає в альтернативній і додатковій комунікації, зокрема, з дітьми з аутизмом, розвиває мовлення та творче мислення.

Дітям з розладами аутистичного спектру, дітям з порушеннями мовлення, порушеннями зору та ін. можуть знадобитися комунікативні картки, наприклад, зі словами «так» і «ні», які дозволять учителеві краще комунікувати з кожним учнем. Картки можуть бути кольоровими для дітей, які ще вчаться читати, або тактильними для дітей з порушеннями зору.

Педагогиня Білоцерківської гімназії – початкової школи № 15, тренерка НУШ Жанна Гріневич зауважує: школярі з особливими освітніми потребами нині потребують посиленої підтримки, насамперед емоційної.

«Такі учні шукали опори. Тож я та асистент учителя працювали над тим, аби налагодити емоційний зв'язок, згадати наші рутинні дії, ритуали, до яких звикли діти. Щоденні короткі ранкові зустрічі, вітання, побажання, емоційні налаштування, розмови на буденні теми та висловлювання власної думки – все те, що було знайомим та приємним для них у повсякденному шкільному житті», – ділиться досвідом учителька.

Педагоги Білоцерківської гімназії організували чіткий розклад та описали алгоритм дій щодо навчальної роботи.

«Це було нескладно, оскільки ми вже третій рік працюємо на платформі Classroom. Також разом з іншими школярами діти з особливими освітніми потребами повною мірою залучені до онлайн-уроків на платформі Meet. Для них ми проводили додаткові нагадування з візуальним супроводом (картинки, позначки тощо), роз'яснення стосовно правил підключення, спілкування в ефірі. Це допомогло дітям відчувати підтримку, долати стрес та почуватися у безпеці», – розповідає вчителька.

Навчання в класі Жанни Гріневич тривало у звичному режимі: школярі з особливими освітніми потребами працювали разом зі своїми однокласниками, виконували завдання, які їм до снаги. Частину завдань вони опрацьовували з допомогою асистента в окремій онлайн-кімнаті чи індивідуально. Іншим важливим фактором було спілкування з однокласниками: спільні ігри, онлайн-святкування днів народження дозволяли зосередити увагу на позитивних моментах життя.

Додаткові можливості для дистанційного навчання

Під час дистанційного навчання дітям з особливими освітніми потребами почасти потрібна допомога батьків, аби проговорювати візуальну інформацію на екрані. Додаткові можливості для школярів пропонує платформа «Всеукраїнська школа онлайн» для змішаного та дистанційного навчання учнів 5-11 класів.

У травні 2022 року представники Українського інституту розвитку освіти презентували «Путівник по Всеукраїнській школі онлайн». Він допоможе школярам, педагогам та батькам опанувати ресурс та використовувати всі його можливості. У пригоді може стати також створений волонтерами сайту Освіта.ua Telegram-бот.

До кожного уроку на платформі існує транскрипт усного мовлення вчителя з синхронним підсвіченням кожної репліки. Ним можуть скористатися учні та учениці з порушеннями слуху. А школярі з порушенням зору зможуть слухати аудіодискрипції – детальні описи предметів та процесів на відео.

Із платформою зручно працювати й педагогам. Вони можуть самостійно адаптувати тексти для легкого читання, використовувати додаткове коментування, переклад на українську жестову мову та інші ресурси для підтримки учнів. Платформа містить Кабінет вчителя, що дає вчителеві можливість відстежувати прогрес кожного учня, ділити клас на підгрупи тощо.

Методи підтримки учнів з особливими потребами

Для таких учнів особливо важлива стабільність, зазначає кандидатка психологічних наук, психотерапевтка, дитяча нейропсихологиня Марія Максимчук. Разом із нею ми зібрали 5 порад для педагогів, які допоможуть їм у роботі з дітьми під час війни (у тому числі з учнями з особливими освітніми потребами).

1. Старі ритуали

Якщо можливо, відновіть звичні для дитини елементи освітнього процесу. Це може бути вітання з учителем уранці, руханка між уроками, повернення «довоєнного» розкладу тижня – будь-що, добре знайоме учневі чи учениці. Такий ритуал додає стабільності та створює опору під час навчання для всіх школярів, не лише для дітей з особливими освітніми потребами.

2. Нові ритуали

Новим ритуалом може бути особливе вітання на початку дня чи прощання після завершення занять. Якщо уроки відбуваються офлайн, найкраще підійде фізичний контакт – давати «п’ять» учителю або сусіду по парті тощо.

Водночас не забувайте, що ця активність має бути прийнятною для учня. Так, якщо більшість дітей люблять давати «п’ять», то з обіймами краще бути обережними.

Якщо заняття відбуваються онлайн, запропонуйте зробити «сенсорну зарядку», коли кожен учень розповідає, що зараз бачить, чує, відчуває на запах, смак чи дотик. Така вправа «заземлює» та знижує тривожність. Або ж запропонуйте учням по черзі назвати по одному предмету жовтого кольору, які є навколо них, чи по одному звуку, який вони зараз чують тощо.

3. Зарядка

Перед тим, як переходити до нового уроку чи заняття, приділіть увагу тілу. Для цього підійдуть:

дихальні вправи (5 глибоких вдихів / видихів або дихання «по квадрату»: «малюючи» поглядом квадрат, на його вертикальних уявних гранях робимо вдих / видих, а на горизонтальних – паузи; виходить: вдих – пауза – видих – пауза);
розтягування або легка фізична активність (тягнемося вгору стоячи, як дерево, і з видихом нахиляємося вниз; стоячи, плескаємо праву руку лівою і навпаки; тупочемо двома ногами тощо).

Такі вправи повертають увагу до тіла, відволікають від тривожних думок, неспокою та роздратування.

4. Емоції

Дозвольте дітям розповісти про їхні страхи, занепокоєння, але водночас не змушуйте їх це робити. Усі ми зараз відчуваємо багато розпачу, безсилля, люті, печалі, тож дуже важливо не забороняти дітям висловлювати такі емоції, плакати чи дратуватися.

Запитайте на початку дня: «Як минув вечір? А ніч? Чи гарно спали?». Запропонуйте дітям соціально прийнятний спосіб виразити свої емоції: кусатися не можна, а от чимдуж відгамселити подушку, дрібно порвати папірці абощо – так! Окремо наголосіть на тому, що це – нормальні емоції, їх відчуваємо ми всі.

5. Війна та безпека

Складіть соціальну історію (прості ілюстрації з короткими підписами) про те, що нині війна, навчання в школі змінилося, як поводитися, коли лунає сирена, й чому це так важливо. Така історія пояснить дитині, що відбувається, і запропонує послідовний, зрозумілий алгоритм дій у певній ситуації (повітряна тривога тощо).

Інклюзивне навчання у воєнний час: що далі?

До війни питання інклюзії привертало значну увагу українських освітян. Так, за день до початку повномасштабного вторгнення з'явився перший навчально-методичний посібник з асистивних технологій для спілкування «Теорія та практика використання альтернативної комунікації для осіб з особливими освітніми потребами».

Унаслідок війни діти потребують більш уважного ставлення. Дуже важливо дотримуватися коректної термінології та не наголошувати на пережитому травматичному досвіді.

Попри всі труднощі, які виникли у зв’язку з організацією дистанційного навчання під час війни, педагогиня Жанна Гріневич помічає й певні успіхи.

«Учні з особливими освітніми потребами не втратили набутих умінь та навичок, соціалізації, академічних знань. Їхній прогрес ми здобували разом нелегкою працею команди фахівців, дітей та батьків. Сильні сторони кожної дитини, які ми визначили раніше, допомагали нам добирати завдання, в яких кожен учень проявляв себе успішним. Тож я радію, що вони працювали разом з класом у звичному для них режимі», – каже Жанна Гріневич.

Успішність впровадження й розвиток інклюзивної освіти в Україні значною мірою залежить від створеного інклюзивного освітнього середовища, що визначається як сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей.
Ресурсна кімната – це спеціально облаштована кімната (частина кімнати), що має відповідний розподіл функціональних зон, призначених для всебічного розвитку учнів, гармонізації їхнього психоемоційного стану та психологічного розвантаження, надання (проведення) індивідуальних та/або групових психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (занять) Кожна функціональна зона може містити певні осередки.

Психологічна підтримка учасників освітнього процесу під час війни

Психологічна підтримка

учасників освітнього процесу під час війни

1. Розроблено курс підвищення кваліфікації для освітян «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час і після завершення воєнних дій» https://hryoutest.in.ua/courses/programa-pidvishchennya-kvalifikaciji-psihologichnoji-pidtrimki-dlya-osvityan-ta-batkiv. Інформаційна підтримка:

1) Освітяни зможуть надавати якісну першу психологічну допомогу https://mon.gov.ua/ua/news/osvityani-zmozhut-nadavati-yakisnu-pershu-psihologichnu-dopomogu

2) понад 600 тисяч освітян опановуватимуть навички надання першої психологічної допомоги https://mon.gov.ua/ua/news/ponad-600-tisyach-osvityan-opanovuvatimut-navichki-nadannya-pershoyi-psihologichnoyi-dopomogi

3) Перша психологічна допомога: курс підвищення кваліфікації пройшли понад 7 тис. освітян https://mon.gov.ua/ua/news/persha-psihologichna-dopomoga-kurs-pidvishennya-kvalifikaciyi-projshli-ponad-7-tis-osvityan

2. Методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій» https://mon.gov.ua/ua/news/metodichni-rekomendaciyi-persha-psihologichna-dopomoga-algoritm-dij

3. Для підтримки дітей, особливо з ООП створено телеграм канал «Підтримай дитину» https://t.me/pidtrumaidutuny, (майже 13 тис. підписників) а для підтримки дорослих «Подбай про себе» https://t.me/PodbayProSebe (майже 2 тис. підписників). Інформаційна підтримка:

1) Підтримка дітей: поради для вчителів https://mon.gov.ua/ua/news/pidtrimka-ditej-poradi-dlya-vchiteliv

2) Канал «Підтримай дитину» об’єднав понад 12 тис. батьків і вчителів https://mon.gov.ua/ua/news/kanal-pidtrimaj-ditinu-obyednav-ponad-12-tis-batkiv-i-vchiteliv

3) Психологи і педагоги дбають про психічне здоров’я дітей та дорослих https://mon.gov.ua/ua/news/psihologi-i-pedagogi-dbayut-pro-psihichne-zdorovya-ditej-ta-doroslih

4) Як пережити горе та втрату – поради психологів https://mon.gov.ua/ua/news/yak-perezhiti-gore-ta-vtratu-poradi-psihologiv

5) «Підтримай дитину»: захисники і захисниці України читають казки та вірші https://mon.gov.ua/ua/news/pidtrimaj-ditinu-zahisniki-i-zahisnici-ukrayini-chitayut-kazki-ta-virshi

6) Контроль емоційного стану під час війни – пояснення психологів https://mon.gov.ua/ua/news/kontrol-emocijnogo-stanu-pid-chas-vijni-poyasnennya-psihologiv

7) Як контролювати емоційний стан під час воєнного стану? – поради психологів https://mon.gov.ua/ua/news/yak-kontrolyuvati-emocijnij-stan-pid-chas-voyennogo-stanu-poradi-psihologiv

8) Поради команди «Підтримай дитину»: як допомогти дітям з ООП опанувати нову навичку https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-komandi-pidtrimaj-ditinu-yak-dopomogti-dityam-z-oop-opanuvati-novu-navichku

9) Ефективні поради від емоційного вигорання під час війни https://mon.gov.ua/ua/news/efektivni-poradi-vid-emocijnogo-vigorannya-pid-chas-vijni

10) Посттравматичний стресовий розлад в умовах війни: роз’яснення психологів https://mon.gov.ua/ua/news/posttravmatichnij-stresovij-rozlad-v-umovah-vijni-rozyasnennya-psihologiv

11) Симптоми посттравматичного стресового розладу в умовах війни https://mon.gov.ua/ua/news/simptomi-posttravmatichnogo-stresovogo-rozladu-v-umovah-vijni

12) Діагностика ПТСР в умовах війни: поради психологів https://mon.gov.ua/ua/news/diagnostika-ptsr-v-umovah-vijni-poradi-psihologiv

Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні

Міністерство освіти і науки України повідомляє, що одним із важливих пріоритетів в діяльності закладів освіти є забезпечення психологічної стійкості учасників освітнього процесу, які страждають від російської воєнної агресії.

Відповідно до Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24.02.2022 «Про введення в дію плану оборони України та Зведеного плану територіальної оборони України», (далі-Плану) введеного в дію Указом Президента України від 24.02.2022 № 70/202 (ресурс доступу) Міністерство, заклади та установи освіти визначені співвиконавцями Плану заходів у п.2.7.4. щодо створення умов для медичної, психологічної, педагогічної реабілітації та соціальної реінтеграції дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, а також у п.2.7.5. в частині надання соціально-психологічної допомоги для жертв насильства та торгівлі людьми.

Методична студія практичних психологів та соціальних педагогів

на тему: " Територія підлітків: як зберегти стосунки та не порушити кордони"

Психологічний супровід дітей підліткового віку

Підлітковий вік непросто пережити дітям, батькам та педагогам. Єдиний спосіб здолати проблеми цього віку – знати про них усе й бути готовими вирішувати їх. Розглянути, які проблеми найпоширеніші в дітей підліткового віку та підвищити свій рівень компетентності з питань психологічного супроводу підлітків мали змогу фахівці психологічної служби на студії, яка відбувся відповідно до плану роботи центру професійного розвитку педагогічних працівників Рожнятівської селищної ради 17 листопада 2021 року.

У роботі студії взяли участь психологи та соціальні педагоги закладів загальної освіти Рожнятівської громади.

У ході зустрічі учасники мали змогу актуалізувати свої знання про особливості підліткового віку ( Христина Волошин, психолог Рівнянського ліцею); розглянути вплив факторів соціального середовища на формування особистості підлітка (Д. Шищак консультант ЦПРПП).

У практичному блоці присутні на студії опрацювали прийоми, методи й технології роботи з підлітками, ознайомилися з особливостями використання методу метафоричних асоціативних карт у консультуванні підлітків та їх батьків (техніки «Роль батьків у проблемі дитини», «Карта мого життя», «Я - концепція», «Пізнання»).

РЕСУРСИ Для організації якісної інклюзивної освіти

Забезпечити інклюзивний освітній простір – одне з завдань розбудови якісної школи, визначених у рекомендаціях «Абетка для директора». Державна служба якості освіти пропонує керівникам закладів освіти поради, які ресурси задіяти для організації якісного інклюзивного навчання.

Якісні інклюзивні освітні послуги у школі – результат грамотного менеджменту, інвестицій з боку засновника, а також роботи педагогів, участі у цьому процесі всіх учнів.

Директор школи має акумулювати й направити у правильне русло всі ресурси закладу та громади. І під ресурсами тут слід розуміти не лише фінансові, що дають змогу організувати інклюзивне середовище, але й часові, людські та всі інші, які можуть прямо або опосередковано впливати на те, чи школа буде готова до навчання дітей з особливими освітніми потребами, наскільки комфортно вони себе почуватимуть, чи матиме школа необхідні команду та обладнання для навчання тощо.

Які ресурси необхідні директору для організації інклюзивного навчання

Час. Керівнику школи важливо використати цей ресурс, щоб заздалегідь спланувати діяльність закладу, підготувати педагогів та середовище до інклюзивного навчання.

Ризиковано розпочинати шлях до інклюзії тоді, коли батьки дітей з особливими освітніми потребами вже прийшли до школи. У такому разі часу для організації процесу може бути замало. Тому директору важливо проявити проактивну позицію та налагодити співпрацю з відділом освіти, закладами дошкільної освіти в межах території обслуговування школи, інклюзивно-ресурсним центром, медичними закладами, що опікуються дітьми з особливими освітніми потребами. Так керівник буде заздалегідь знати контингент дітей з ООП, які потенційно можуть прийти до школи.

Стратегічне планування заощадить директору школи час та дасть змогу запобігти хаосу. Адже наявність чіткого плану й розуміння, куди рухатись, позбавляють зайвих, непотрібних дій.

Завдяки стратегії у питанні організації інклюзивного навчання можна також спланувати фінансові надходження – директор розумітиме, коли школа отримає кошти з субвенції, щоб запланувати необхідні закупівлі.

Знання. Інформація та знання, як її використати, – важливий ресурс. Адже подекуди наявність, наприклад, достатньої кількості коштів за браку знань щодо їх ефективного та коректного використання дають не той результат, який очікується.

Директору в питанні організації інклюзивного навчання важливо добре орієнтуватися у нормативно-правовій базі, зокрема детально ознайомитися з наказом Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Типового переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах (групах) закладів освіти». У цьому документі директор школи знайде перелік обладнання, яке необхідно закупити для дітей з особливими освітніми потребами залежно від потреб.

Важливо також підвищувати кваліфікацію у питаннях організації інклюзивного навчання, відвідувати освітні заходи і тренінги про забезпечення безбар’єрного доступу, розумного пристосування тощо.

Фінансова автономія. Фінансова автономія – той ресурс, що допоможе школі оперативно отримати кошти із субвенції та використати їх на закупівлю необхідного обладнання для навчання дітей з особливими освітніми потребами.

В іншому випадку, коли фінансами оперують органи управління освітою громади, директор має подати клопотання про закупівлю необхідного обладнання і чекати, коли його закуплять та передадуть закладу освіти. На це, звісно, потрібен додатковий час.

Спеціальна освіта педагогів. Для навчання дітей з особливими освітніми потребами педагоги мають володіти спеціальними знаннями, які вони зазвичай отримують під час підвищення кваліфікації. Задля якіснішої підготовки вчителю доцільно отримати другу вищу освіту.

У цьому питанні завдання керівника – змотивувати педагогів та залучити засновника до фінансування навчання, оскільки воно відбуватиметься на контрактній основі. Такий підхід допоможе вирішити питання браку фахівців, оскільки навчання наявних педагогів та забезпечення їм більшого навантаження може бути простішим шляхом, аніж пошук і прийом на роботу нових працівників.

Співпраця зі спецшколами. Керівники та педагоги спеціальних шкіл володіють знаннями й досвідом, які можуть допомогти організувати якісне інклюзивне навчання. Цей досвід – корисний ресурс, який варто використовувати.

Наприклад, учителі можуть навчатись у педагогів спеціальних шкіл, переймати у них досвід та спеціальні знання. А останні у свою чергу можуть переходити працювати зі спеціальної школи в інклюзивні класи загальної середньої освіти.

Співпраця із закладами вищої освіти. Студенти педагогічних закладів вищої освіти – ресурс для школи. Це молоді фахівці, яким цікаво прийти до школи ще під час навчання на практику та залишитись працювати в закладі надалі.

Для директора студенти педагогічних вишів – ще один варіант вирішення кадрової проблеми. Тому керівник має діяти проактивно та налагоджувати співпрацю із закладами вищої освіти поблизу школи, запрошувати студентів до співпраці.

Навчання і підтримка педагогів. Плануючи відкриття інклюзивного класу у школі, директор має заздалегідь підготувати педагогів до роботи із дітьми з особливими освітніми потребами. Це важлива частина відповідальності керівника, оскільки вчителі мають пройти навчання заздалегідь та мати необхідні знання, щоб у вересні розпочати в класах роботу з дітьми з особливими освітніми потребами.

Окрім навчання та підготовки, педагоги, що працюють із дітьми з особливими освітніми потребами, самі потребують моральної підтримки, мотивації та заохочення. Робота з колективом, організація щирих неформальних зустрічей, обговорення проблем – важлива місія керівника як менеджера.

Ресурсні зустрічі. Педагоги – важливий ресурс для забезпечення якісного інклюзивного навчання. Щоб його наповнювати, керівнику важливо додавати до професійного життя педагогів нової якості.

Ресурсні зустрічі із цікавими експертами або ж іншими педагогами, що спеціалізуються на темі інклюзії, дадуть змогу педагогам дізнаватися нове, розвіювати міфи та упередження, набувати досвіду. Для організації таких зустрічей варто залучати також профільні громадські організації.

Спілкування з батьками. Батьки володіють унікальною інформацією про особливості спілкування зі своєю дитиною. Завдяки комунікації керівника, педагогів та інших батьків із батьками дитини з особливими освітніми потребами вдасться створити затишне для всіх середовище, мінімізувати стрес і забезпечити комфортне спілкування в дитячому колективі.

Важливо, щоб комунікація як адміністрації та вчителів, так і батьків між собою не була разовою акцією. Спілкування варто здійснювати регулярно і часто – тоді мінімізуються ризики конфліктів, адже за постійного цивілізованого діалогу проговорюються всі потенційні проблеми.

Підготовка діалогу у батьківському колективі – завдання директора заздалегідь, до початку навчання у класі дитини з особливими освітніми потребами.

Учнівське самоврядування. Учнівське самоврядування директорові також варто розглядати як ресурс для допомоги в інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в учнівський колектив школи.

Адміністрації важливо підтримувати волонтерські проекти та ініціативи, стимулювати залучення учнівського самоврядування до комунікації та просування цінностей інклюзії.

Формуємо в дітей відповідальну поведінку

8 типів інтелекту дитини: поради щодо розвитку Визначивши тип інтелекту дитини, батьки можуть допомогти їй максимально розвинути її потенціал

Примирити учнів: як допомогти дітям вирішувати конфлікти

5 ІСТОРІЙ ПРО ТЕ, ЯК БАТЬКИ ПСИХОЛОГІЧНО ТРАВМУЮТЬ ДІТЕЙ

Зауваження чи образа особистості? Дещо про права учнів

Підтримка психічного здоров'я дитини, яка повертається до школи в умовах пандемії COVID-19

Тест визначення особистості

Психологічна підтримка

Психологічні аспекти комунікації між учителем та учнем в дистанційному навчанні

Для будь-якого навчання комунікація є невід’ємним складником педагогічного процесу. Від рівня комунікації залежить її ефективність, і дистанційне навчання тут не виняток. Взаємодія між учнями та вчителями в дистанційному навчанні відбувається в межах штучно створеного комунікативного простору. Комунікативний простір передбачає сформовану ситуацію взаємодії, в якій є місце, час та взаємне бажання для спілкування, спрямовані на досягнення цілей процесу навчання. В умовах дистанційного навчання цей процес складніший, породжений необхідністю спільної діяльності, сприйняття та розуміння інших у віртуальному просторі.

ФУНКЦІЇ педагогічного спілкування

• пізнання особистості

• обмін інформацією

• організація діяльності

• обмін соціальними ролями

• співпереживання

• самоствердження

Комунікативні позиції вчителя:

Позиція «над»

У ній активним суб'єктом спілкування виступає вчитель, який проявляє ініціативу, керує, контролює, планує ситуацію, реалізуючи свої цілі.

Позиція «на рівних»

Відбувається спілкування двох рівних партнерів, при якому вони обидва виявляють ініціативу і активність, намагаються враховувати цілі та інтереси один одного, вступають у відносини взаємозалежності.

Позиція «під»

Учитель займає підлегле становище по відношенню до партнера зі спілкування.

Складністю дистанційного навчання є не тільки стимулювання учнів до внутрішньої роботи, а й можливість розгортання діалогу, який дозволяє учням висловлювати найрізноманітніші пропозиції. Основна мета комунікації полягає в залученні та мотивації учасників до навчання.

Діалог між учителями й учнями є важливим у ході як письмового, так і усного онлайн-спілкування. При цьому необхідно, щоб учень чи учениця отримували якісний зворотний зв’язок, це додатковий стимул та мотивація. При роботі в групі або спільноті вчителю/вчительці необхідно створювати для окремого учня або учениці ситуації успіху поруч з однолітками.

Водночас певні педагогічні прийоми можуть спонукати дітей чесно й самостійно виконувати завдання, якщо вчитель/ка:

заохочуватиме і хвалитиме дітей, коли бачитиме, що робота виконана самостійно, хоч і не ідеально;
даватиме робочі завдання, де рівень складності наростає від елементарного до дуже складного (якщо дитина виконала завдання лише до половини, вчитель/ка дякуватиме за зроблену роботу і пояснить складніший матеріал додатково);
даватиме індивідуальні завдання кожному хоча б раз на кілька тижнів, можна вибірково;
даватиме завдання з готовими відповідями з проханням спробувати спочатку виконати завдання самостійно, не підглядаючи, а якщо щось незрозуміло — звернутися за роз’ясненнями до вчителя/вчительки;
даватиме завдання, які передбачають власні міркування та висловлення власної думки дитини, а не вибір з готових відповідей.